Нормативно-правові документи
Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини.
Коли учневі звертатись до соціального педагога:
-
Якщо у твоїй родині є проблеми, які тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим;
-
Якщо хтось примушує тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують твою гідність, а ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації;
-
Якщо ти відчуваєш, що тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків, чи тобі здається, що всі інші відвернулися від тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє…
Поради батькам
-
Не перекладайте відповідальність за виховання дитини на державу, школу чи комп’ютер!
-
Формуйте загальну культуру, яка б відповідала загальнолюдським цінностям, стандартам толерантної поведінки. Подавайте власний приклад (батьки і вихователі) толерантної поведінки, оскільки найбільш схильними до проявів насилля є люди, які в дитинстві зазнали жорстокість та інші види дискримінації.
-
Створюйте умови для соціалізації дитини в реальному житті, через гуртки, заняття спортом, участі в громадських організаціях, руху волонтерів. Спільна позитивна діяльність, співтворчість найбільш ефективно впливає на соціалізацію.
-
Вчіться разом з дитиною користуватися новими медіа. Вини є цінним джерелом інформації. Головне дати зрозуміти, що нові медіа – засіб отримання інформації і професійного росту, розширення можливостей конструктивної реалізації, а не самоціль. Інтернет – не ціль, а метод досягнення певних поставлених, сформульованих цілей та завдань.
-
Перш, ніж входити в мережу потрібно сформулювати для себе мету і триматися в рамках завдань. Оскільки дітям важко утримувати увагу, то потрібно допомогти виробити певні навики, певний час разом користуватися НМ, показуючи, що «Я довіряю тобі». Обговорювати не тільки позитивну інформацію, а й негативну, не боятися відвертих розмов, визнавати більші можливості оволодіння НМ молодими людьми, вчитися у них.
-
Навчити дитину організовувати дозвілля. Людина часто йде в соціальну мережу, або користується новими медіа тому що нічим зайнятися. Якщо батьки проводять дозвілля лише пасивно переглядаючи ТВ, то важко очікувати від дитини іншого. Гра в ігри, безцільне блукання по мережі часто створює лише ілюзію активного життя.
-
Пояснюйте, що надмірне захоплення новими медіа зменшує час на спілкування в реальному житті. Нові медіа вимагають додаткового часу, що зменшує можливості соціальних контактів в реальному житті, впливає на стан здоров’я (відсутність свіжого повітря, зменшення часу на сон, порушення режиму дня).
-
Якщо дитина в житті не може знайти друзів, то в соціальній мережі легше може знайти друзів або знайомих по інтересам. Одночасно батьки мають спостерігати чи не зменшується кількість контактів дитини в реальному житті, чи не пропускає школу, чи є обов’язки по дому, інша соціально-активна діяльність в реальному житті.
-
Слідкуйте, щоб захоплення новими медіа не перетворилося в залежність, коли людина втрачає владу над собою (т.зв. нехімічні залежності).
-
Зацікавте дитину в можливостях творення власних ідей через нові медіа. Показуйте дітям цікаві інтерактивні можливості нових медіа у відповідності до інтересів дитини (а не батьків), щоб дитина була не тільки споживачем медіа продукції, а й її творцем. Навчіть дитину відсіювати інформаційне сміття.